Вивчення ефективності застосування препарату ДЕКЛІМАНС® у жінок в період перименопаузи

Вдовиченко Ю.П., Гурженко О.Ю.

Національна медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Вступ. Проблема сексуальних розладів, психо-соматичних та урогенітальних порушень у жінок періоду перименопаузи є надзвичайно актуальною, в зв’язку з подовженням тривалості життя, збільшенням вимог до якості життя, підвищенням самооцінки та соціального статусу жінок. Сучасна жінка більш вимоглива до себе та оточуючих, працьовита, зайнята сімейними справами та роботою, а також собою, що останнім часом стає пріоритетом. Тому на сьогодні, жінка періоду перименопаузи, як правило, соціально влаштована, має роботу, дорослих дітей, коханого чоловіка і прагне бути коханою та бажаною. А певні особливості жіночого організму цього періоду життя є визначаючою складовою формування щасливого подружнього життя, оптимального психологічного стану жінки. Отже, дана проблема має не тільки медичне, але й велике соціальне значення [6,7].

Перименопауза – це період вікового зниження функції яєчників, в основному після 45 років, включаючи пременопаузу і один рік після менопаузи або 2 роки після останньої самостійної менструації. Менопауза – це остання самостійна менструація, обумовлена функціональним станом репродуктивної системи. Дата менопаузи встановлюється ретроспективно, а саме – після 12 місяців відсутності менструації. Менопауза настає в середньому близько 50 років [1, 2, 3 ].

Перименопауза характеризується: 1) прогресуючим виснаженням функції яєчників; 2) зміною чутливості фолікулів; 3) зміною секреції яєчникових гормонів [2].

До моменту народження в яєчниках дівчинки перебуває близько двох мільйонів ооцитів, до пубертанному періоду – близько 300-400 тисяч, а до 50 років у більшості жінок їх лише кілька сотень. З віком, поряд з виснаженням фолікулів, також знижується кількість рецепторів до гонадотропінів. Це сприяє зниженню чутливості яєчників до власних гонадотропних стимулів і зменшенню частоти овуляторних циклів. Зі зменшенням числа фолікулів відзначається селективне зниження секреції імунореактивного інгібіну яєчниками, що частіше передує зниженню секреції естрадіолу. Отже, раннім маркером попередньої менопаузи є підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), тому що між інгібіном і ФСГ існує зворотний зв’язок. Оскільки секреція лютеїнізуючого гормону (ЛГ) не взаємопов’язана з інгібіном, то підвищення ЛГ настає пізніше і ступінь підвищення його менше, ніж ФСГ. По мірі припинення овуляції зникає циклічність у секреції естрадіолу і прогестерону яєчниками.

Отже, для перименопаузи характерні наступні зміни в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі: 1) прогресуюче виснаження фолікулярного апарату яєчників; 2) епізодичне підвищення рівня ФСГ задовго до менопаузи і поступове більш стабільне підвищення його з наближенням до менопаузи; 3) прогресуюче зниження рівнів естрадіолу в крові; 4) зменшення частоти овуляторних циклів; 5) зниження фертильності [1,2,3 ].

Необхідно пам’ятати, що менопауза та клімактеричний синдром – це не тотожні поняття. Якщо прояви періоду менопаузи у жінки є фізіологічним процесом, то клімактеричний синдром – це відхилення від нормального перебігу даного періоду.

Основними проявами клімактеричного періоду є психо-соматичні, урогенітальні та сексуальні порушення [2].

Статеві стосунки у жінок у період перименопаузи мають певні особливості, що потенційно впливає на стан жіночої сексуальної функції та обумовлює формування розладів, в основі яких лежать певні психосоціальні фактори, результати хірургічних втручань, неадекватна медикаментозна терапія поспіль [6,7].

Сексуальна функція у жінок залежить від функціональної активності нервової, статевої, серцево-судинної системи, а також від адекватної ендокринологічної регуляції при цьому та психологічних особливостей організму конкретної жінки, її статевої конституції тощо. Відхилення у будь-якій з цих систем призводить до порушень в організмі, що впливають на сексуальне здоров’я. Дана патологія є поліетіологічною, тому важливим аспектом є виявлення груп ризику та профілактика сексуальних розладів у цих групах, а також їх лікування [2].

Для жінок, що страждають на дану патологію, сексуальна дисфункція фізично дезорганізуюча, емоційно пригнічуюча та соціально руйнуюча. Інший негативний фактор жіночої сексуальної дисфункції у жінок полягає в тому, що ця сексуальна проблема при відсутності профілактики та лікування має прогресуючий характер та недостатньо досліджена [4,6].

Окрім цього, вчасне виявлення та створення оптимальних схем діагностики дозволить провести ефективну корекцію сексуальних розладів, їх можливих ускладнень, а також зберегти здоров’я жінки [5].

На даний час, згідно стандартів надання медичної допомоги, розроблено декілька варіантів лікування – від застосування фітоестрогенів до замісної гормональної терапії. Другий варіант є достатньо ефективним, але має досить багато побічних ефектів. Висока ефективність застосування більш безпечних фітоестрогенів доведена європейськими та вітчизняними спеціалістами [5].

Мета.

Метою роботи було вивчення ефективності застосування фітоестрогенового комплексу ДЕКЛІМАНС®, виробництва компанії «Фармпланета», у жінок перименопузального віку, що мають психо-соматичні, урогенітальні та сексуальні розлади.

Фітоестрогеновий комплекс ДЕКЛІМАНС™ містить екстракти 6 лікарських рослин.

1. Екстракт коріння дикого ямсу – сприяє секреції дегідроепіандростерону, активізує імунну систему, усуває прояви менопаузи, знижує рівень холестерину, має легку спазмолітину та анальгезуючу дію.
2. Екстракт шишок хмелю – містить природні естрогеноподібні речовини, які певною мірою компенсують зниження рівня власних естрогенів у жінок в періоді перименопаузи, має седативну, сечогінну, протизапальну, тонізуючу шлунково-кишковий тракт та загальнозміцнюючу дію.
3. Екстракт коріння дудника китайського – підвищує чутливість рецепторів до естрогену, стимулює синтез ендогенних естрогенів, нівелює прояви клімактеричного синдрому, має спазмолітину, протизапальну, седативну дію, покращує реологічні властивості крові, периферичний кровообіг та гемопоез.
4. Екстракт коріння пуерарії лопатевої – має естрогеноподібну дію, знижує артеріальний тиск, нормалізує функцію печінки, покращує стан шкіри та мозковий кровообіг.
5. Екстракт трави якірців стелючих – покращує лібідо, знижує рівень холестерину та тригліцеридів у крові, має сечо- та жовчогінну дію, нормалізує систему гемостазу (має антикоагулянтну дію), покращує перистальтику кишечника.
6. Екстракт коріння цимицифуги – має естрогеноподібну дію, попереджає розвиток остеопорозу, має седативну дію, стимулює секрецію бронхіальних залоз.

Матеріали та методи.

Дослідження проводилось на базі кафедри акушерства, гінекології та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупика. Дослідження тривало протягом 3 місяців. Пацієнткам перименопаузального віку було проведено низку анкетних та лабораторних досліджень до початку лікування та після 3-місячного курсу монотерапії фітоестрогеновим комплексом ДЕКЛІМАНС® за загальноприйнятою схемою – по 1 капсулі один раз на добу. Проводилось анкетування з метою виявлення динаміки змін клімактеричних скарг, вегето-судинних проявів, психоемоційних розладів. Досліджувалися гормональний фон, ліпідний спектр та проводився моніторинг артеріального тиску. Добровільні згоди на проведення обстеження та лікування було належним чином оформлені.

Результати дослідження та їх обговорення.

У дослідженні приймало участь 35 пацієнток. Вік хворих варіював від 45 до 56 років. Середній вік пацієнтів склав 51+1,2 рік, при цьому переважали жінки 48-53 роки – 28 (80%).

Професійний склад хворих був вкрай різноманітним. Серед групи хворих, що вивчалася, були бізнесвумен, вчителі, інженери, митці, робітники, наукові працівники, будівельники, водії, працівники ЖКГ. Працівники розумової праці складали 62,8% (22), а робітники фізичної праці – 37,2% (13). Мешканців села було 6 (17,2%), мешканців міст і селищ міського типу – 29 (82,8%).

Було проаналізовано сімейний стан жінок, що брали участь у дослідженні (таблиця 1.). Як свідчать дані таблиці 1, основну частку жінок склали одружені, тому якість сімейних відносин мала неабияке значення в даній когорті досліджуваних.

Таблиця 1.
Сімейний стан жінок періоду перименопаузи

Стан

К-сть хворих (абс.)

К-сть хворих (%)

Одружена

28

80,0

Неодружена

2

5,7

Розлучена

5

14,3

Разом

35

100

Оцінка жінками якості сімейних відносин за анкетами продемонстрована у таблиці 2.

Таблиця 2.
Розподіл хворих у залежності від сімейних відносин

Взаємовідносини в родині

К-сть хворих (абс.)

К-сть хворих (%)

Спокійно-доброзичливі

10

28,5

Нерівні

6

17,2

Формально-спокійні

7

20,0

Конфлікти, що порушують єдність сім’ї

12

34,3

Всього

35

100

Отже, наглядно продемонстровано, що 34,3% жінок вважають свої сімейні відносини конфліктними, хоча для майже третьої частини жінок (28,5%) відносини були комфортні.

Основні менопаузальні характеристики обстежених пацієнток: 1) вік початку менопаузи 47,5±1,3 року; 2) тривалість менопаузи 5,4±0,4 року.
Однією з важливих характеристик було виявлення терміну від появи перших ознак захворювання до візиту до лікаря (таблиця 3).

Таблиця 3.
Розподіл хворих в залежності строку від перших ознак захворювання до першого звернення до лікаря

Період часу

К-сть хворих (абс.)

К-сть хворих (%)

від 1 місяця

2

5,7

від 2 до 3 місяців

4

11,4

від 4 до 6 місяців

5

14,3

від 7 до 9 місяців

9

25,7

від 10 до 12 місяців

8

22,8

до 24 місяців

6

17,2

Понад 24 місяці

1

2,9

Всього

35

100

Основна частина пацієнток уперше звернулись до лікаря більше, ніж через 7 місяців після початку захворювання (у період від 7 до 24 місяців за допомогою звернулись 65,7% жінок, що брали участь у дослідженні), що свідчить про частково байдуже ставлення до себе, загальну зайнятість і навіть сором’язливість у сфері інтимного здоров’я.
Одним з факторів, що впливає на перебіг перименопаузи у жінки є стан соматичного здоров’я, що було проаналізовано у таблиці 4.

Таблиця 4.
Розподіл хворих у залежності від наявності супутніх соматичних захворювань

Супутні хвороби

К-сть хворих

%

Ішемічна хвороба серця

15

42,9

Геморой

11

31,4

Артеріальна гіпертензія

13

37,2

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок

9

26,7

Цукровий діабет

2

5,7

Хронічний холецистит, жовчнокам’яна хвороба

17

48,6

Остеохондроз хребта

8

22,9

Хронічний гастрит

8

22,9

Сечокам’яна хвороба

7

20,0

Хронічний гепатохолецистит

7

20,0

Бронхіальна астма, обструктивний бронхіт

2

5,7

Інші

11

31,4

На передній план виходять захворювання, що пов’язані з гепатобіліарною системою, а також захворюваннями серця та судин.
Репродуктивне здоров’я жінок оцінювалось за кількістю пологів, штучних та самовільних абортів (таблиця 5).

Таблиця 5.
Показники репродуктивного здоров’я обстежених жінок (абс., %).

Показник

n=35

%

1 пологи

15

42,9

2 пологів

16

45,7

3 та більше пологів

2

5,7

Кесарів розтин

9

26,7

1-3 абортів

12

34,3

1-3 мимовільних викиднів

7

20,0

1-2 передчасних пологів

0

0

1-2 пізніх абортів

0

0

Перебіг перименопаузи нерозривно пов’язаний із захворюваністю жіночих статевих органів. Основні види патології, що зустрічалися у жінок під час обстеження, описані в таблиці 6.

Таблиця 6.
Розподіл хворих у залежності від наявності гінекологічних захворювань

Супутні хвороби

К-сть хворих

%

Фіброміома матки

8

22,8

Хронічні запальні захворювання органів            малого тазу

12

34,3

Патологія шийки матки

10

28,6

Інші

11

31,4

З метою дослідження частоти та якості статевих стосунків серед обстежених жінок проводилось анкетування за методом МсСоу з урахуванням п’яти основних якісних показників (ступеню статевого потягу, збудження, любрикації, досягнення оргазму, задоволення, сатисфакції, болю при статевих стосунках за 5-ти бальною шкалою) та кількісних показників (з урахуванням частоти статевих стосунків у місяць). Отримані дані продемонстровані у таблиці 7.

Таблиця 7.

Частота статевих стосунків

Загальна кількість обстежених n=35

Абс.

%

Не живуть статевим життям

8

22,8

1-3 рази в місяць

19

54,2

4-8 разів у місяць

5

14,3

9 та більше разів

2

5,7

Середня частота сексуальних стосунків на місяць серед всіх обстежених жінок становила 3,7 рази. Причини ухиляння від статевих відносин були різноманітні: біль при статевому акті – 16 (45,7%) жінок; сухість слизової оболонки піхви – у 28 (80,0 %); зниження статевого потягу – у 13 (37,2 %); — відсутність оргазму – у 15 (42,8%); ще 9 (25,7%) жінок бажали б покращити якість оргазму.

Після проведеного курсу лікування фітоестрогеновим комплексом ДЕКЛІМАНС® у 31 (88,6%) з 35 жінок відмічають покращання у сфері статевих відносин. Так, 12 (34,3%) пацієнток відмітили збільшення частоти статевих стосунків у середньому на 2,3 рази на місяць. А серед 8 (22,8%) жінок, що не жили статевим життям, 4 (11,4%) зробили успішну спробу відновлення сексуального життя пари. Біль при статевому акті зменшився з 4,8 балів до 2,1 бала у 11 (31,4%) жінок, майже зник у 3 (8,6 %) жінок, не змінився у 2 (5,7%) жінок. Любрикація покращилася у 24 (68,6%) жінок, не змінилась у 4 (11,4%) жінок. Наявність оргазму відмітили 21 (60,0%) жінка, а покращення його – 6 (17,2%) жінок. Підвищення лібідо спостерігалось у 19 (54,2%) пацієнток.

Оцінка клімактеричних скарг за модифікованим менопаузальним індексом (ММІ), де ступінь вираженості кожного симптому визначалась за 4-х бальною шкалою: 0 балів – немає симптома; 1 бал – неяскраво виражений легкий ступінь; 2 бала – симптом середнього ступеня вираженості; 3 бала – виражений ступінь прояву симптому. Серед вегето-судинних проявів у обстежених жінок спостерігались: приливи жару (33; 94,3%), пітливість (29; 82,8%), головний біль (25; 71,4%), перебої в роботі серця (11; 31,4%), гіпервентиляційний синдром з відчуттям нестачі повітря (8; 22,8%), диспептичні прояви (13; 37,2%).

Серед психоемоційних розладів мали місце роздратованість у 30 (85,7%), слабкість у 34 (97,2%), немотивоване відчуття тривоги у 22 (62,8%), зниження загального фону настрою у 31 (88,6%) жінок. Порушення сну спостерігалось у 29 (82,8%) обстежуваних жінок.

Результати обстеження, отримані після проведеного лікування фітоестрогеновим комплексом ДЕКЛІМАНС®, зазначені на малюнку 1.

Малюнок 1.
Оцінка клімактеричних скарг за модифікованим менопаузальним індексом (ММІ) до та після лікування.
declimans-gr-1
Показники: 1 – приливи жару; 2 – пітливість; 3 – головний біль; 4 – перебої в роботі серця; 5 – гіпервентиляційний синдром; 6 – диспептичні явища.
Отже, інтенсивність приливів жару зменшились від 3,7+0,2 бала до 2,2+0,1 бала (p<0,05). Відмічалось зменшення пітливості з 3,0+0,4 балів до 2,1+0,2 бала (p<0,05). Інтенсивність головного болю, яка становила 3,8+0,4, зменшилась до 3,1+0,1 бала (p<0,05). Показник перебоїв у роботі серця зменшився з 3,1+0,2 до 2,6+0,2 балів (p<0,05). Інтенсивність гіперветиляційного синдрому знизилась з 3,3+0,3 до 2,5+0,2 балів (p<0,05). Диспептичні прояви, що становили 3,3+0,2 бали, після проведеного лікування препаратом ДЕКЛІМАНС® зменшилися до 2,3+0,3 бали (p<0,05).

Малюнок 2.
Вираженість психо-емоційних порушень за модифікованим менопаузальним індексом (ММІ) до та після лікування.

declimans-gr-2

Серед психоемоційних порушень (малюнок 2), які в обов’язковому порядку мали місце у всіх обстежених жінок, прояв роздратованості зменшився з 3,8+0,2 до 2,7+0,2 бала (p<0,05), слабкість від 3,8+0,2 до 2,2+0,4 бала (p<0,05), рівень тривоги знизився з 2,9+0,3 до 2,2+0,2 бала (p<0,05), рівень апатії зменшився від 2,2+0,1 до 1,5+0,3 бала (p<0,05). Також покращився сон, про що свідчить зменшення показника порушення сну з 3,7+0,3 до 2,3+0,3 бала (p<0,05).

За шкалою Satisfaction with Life Scale (шкала задоволення життям) середній показник у обстежених до лікування складав 3,4+0,6 бала, після 3 місяців терапії препаратом ДЕКЛІМАНС® даний показник виріс до 5,6+ 0,4 бала (p=0,04).

За шкалою Quality of Life Inventory (QOLI) показник до лікування складав 2,3+0,2 бала, а після лікування – 1,9+0,6 бала (p=0,045).

Також у протокол дослідження входило визначення гормонального фону жінок до та після прийому фітоестрогенового комплексу ДЕКЛІМАНС®. Так, концентрація естрадіолу у жінок до початку лікування складала 44,5+8,8 пг/мл, після проведеного лікування рівень естрадіолу збільшився до 78,3+5,8 пг/мл (p<0,05). Рівень ФСГ до лікування становив 98,8+15,3 МЕ/мл, після терапії рівень ФСГ знизився до 62,3+8,5 МЕ/мл (p<0,05). Рівень ЛГ становив 86,9+10,8 мМЕ\мл до лікування, після рівень даного гормону знизився і склав 54,7+7,9 мМЕ\мл (p<0,05). Показник загального тироксину суттєво не змінився на тлі проведеного лікування і становив 125,9+13,7 нмоль/л на початку дослідження та 120,6+5,4 нмоль/л (p<0,05).

Однією з основних скарг періоду перименопаузи є сухість слизової оболонки піхви. Тому з метою загальної оцінки мікроекології піхви усім пацієнткам проводилась рН-метрія піхви. За результатами рН-метрії піхви без стимуляції до лікування рівень складав 6,54+0,34. Після проведеного лікування рН піхви становив 5,26+0,41(p<0,05).
Оскільки період перименопаузи є критичним у виявленні есенціальної артеріальної гіпертензії, усім пацієнткам проводився моніторинг артеріального тиску. Артеріальна гіпертензія 1 ступеню І стадії, де систолічний артеріальний тиск складав 135,4+9,8 мм рт. ст., діастолічний – 89,3+7,3 мм рт. ст., спостерігалась у 9 (25,7%) жінок, а 2 ступеню ІІ стадії (систолічний артеріальний тиск – 143,6+12,5 мм рт. ст., діастолічний тиск – 97,2+10,3 мм рт. ст.) – у 4 (11,4%) жінок. ІІ стадія характеризувалася гіпертрофією лівого шлуночка серця (за електрокардіограмою).

Після курсу лікування клімактеричних проявів фітоестрогеновим комплексом ДЕКЛІМАНС®, що тривав 3 місяці, визначилась наступна тенденція. Рівень систолічного тиску знизився до 121,8+7,2 мм рт. ст., діастолічного – до 76,6+5,4 мм рт. ст. (p<0,05) у жінок з артеріальною гіпертензією 1 ступеню І стадії. У пацієнток з артеріальною гіпертензією 2 ступеню ІІ стадії зниження було менш значущим. Так, показник систолічного артеріального тиску знизився до 135,8+3,8 мм рт. ст., діастолічного – до 92,5+4,1 мм рт. ст. (p=0,052).

Проте у всіх пацієнток відмічається більш стабільний рівень артеріального тиску протягом дня, що було абсолютно відсутнє до початку лікування. Усім хворим була рекомендована консультація кардіолога з подальшим призначенням оптимального лікування артеріальної гіпертензії.
Також усім жінкам було проведено дослідження ліпідного спектру до та після 3 місячного лікування, що довело позитивний вплив препарату ДЕКЛІМАНС® на ліпідний обмін. Рівень загального холестерину знизився з 7,21+0,41 ммоль/л до 6,31+0,35 ммоль/л (p<0,05). Рівень тригліцеридів знизився від 2,98+0,87 ммоль/л до 2,11+0,21 ммоль/л (p<0,05). Рівень ліпопротеїдів низької щільності знизився від 4,01+0,02 ммоль/л до 3,62+0,12 ммоль/л (p<0,05). Рівень ліпопротеїдів високої щільності виріс з 0,82+0,11 ммоль/л до 1,15+0,14 ммоль/л (p<0,05).

За весь час лікування будь-яких побічних ефектів зафіксовано не було.

ВИСНОВКИ.

1. Період перименопаузи у жінки – це період нових соціальних, сімейних, психо-емоційних зрушень на тлі фізіологічного пригнічення функціонування яєчників. Клімактеричний синдром – патологічний стан, що виникає під час періоду перименопаузи, розвивається внаслідок порушення гормонального балансу та зриву компенсаційних механізмів, і характеризується цілою низкою психо-соматичних, урогенітальних та сексуальних порушень. Згідно стандартів надання медичної допомоги, для лікування проявів перименопаузи та клімактеричних розладів широко застосовуються фітоестрогенові комплекси, одним з яких є препарат ДЕКЛІМАНС®.
2. Після тримісячної терапії фітоестрогеновим комплексом ДЕКЛІМАНС® практично у всіх обстежених жінок відмічена суттєва позитивна динаміка психо-емоційних, ендокринологічних та соматичних клімактеричних показників:
1) покращення загального самопочуття та сексуальній функції жінок;
2) у 34,2% жінок частота статевих актів на місяць збільшила у середньому до 6 раз;
3) біль при статевому акті зменшився вдвічі у 31,4% пацієнток, любрикація покращилась у 68,6% жінок;
4) ступінь вираженості клімактеричних скарг (приливи жару, пітливість, відчуття нестачі повітря, перебої в роботі серця, головний біль, диспептичні явища) за модифікованим менопаузальним індексом (ММІ) зменшився в середньому на 30%;
5) психо-емоційні порушення (відчуття тривоги, прояв роздратованості, слабкість рівень апатії, порушення сну) зменшили свою інтенсивність в середньому на третину;
6). за шкалою Quality of Life Inventory (QOLI) показник зменшився на 0,4 бала, що становить 17,4% від початкового рівня, а середній показник за шкалою Satisfaction with Life Scale за час лікування ДЕКЛІМАНСом™ виріс на 2,2+0,3 бала, що показує достатньо високу ефективність досліджуваного препарату;
7) після проведеного лікування рівень ФСГ зменшився на 36,9%, ЛГ – на 37,1% (p<0,05), рівень тироксину суттєво не змінився а рівень естрадіолу збільшився на 75,9% від початкового рівня;
8) у пацієнток з артеріальною гіпертензією І стадії відмічена стабілізація артеріального тиску, на рівнях, визначених Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я як нормальних (менше 129/89 мм рт. ст.), у пацієнток з артеріальною гіпертензію ІІ стадії відмічалась відносна стабільність тиску;
9) відмічено покращення ліпідного обміну – зниження рівня холестерину (на 12,5%), тригліцеридів (на 29,2%), ліпопротеїдів низької щільності (на 9,7%), а рівень ліпопротеїдів високої щільності зріс на 28,7%.
Таким чином, усі зазначені дані свідчать про високу ефективність та безпечність фітоестрогенового комплексу ДЕКЛІМАНС® у лікуванні основних проявів менопаузи та клімактеричного синдрому. Частота прийому препарату (один раз на добу) є ще однією з його переваг над іншими препаратами цієї фармакологічної групи. А вплив на ліпідний спектр крові та артеріальний тиск є безумовно значущим у комплексному лікуванні даної категорії жінок. Тому фітоестрогеновий комплекс ДЕКЛІМАНС® слід рекомендувати до застосування пацієнткам у періоді перименопаузи для корекції його проявів та лікування симптомів клімактеричного синдрому.

Література.
1. Майкл Т. Макдермотт. Секреты эндокринологии. Стр. 342-346., Москва, «Издательство Бином», 1998.
2. «Патогенез» Климактерий. Четыре патогенетических варианта изменений в половых органах у женщин в постменопаузе. Ашрафян Л.А., Харченко H.B., Ивашина C.5., Акопова Н.Б., Бабаева Н.А., Сергеева Н.И. N3, 2001, с.7-8.
3. Не все женщины в менопаузе имеют дефицит эстрадиола. Рубченко Т.Л., Лукашенко С.Ю. Московский областной НИИ акушерства и гинекологии, Москва. 2004.
4. Некоторые аспекты вазомоторной нестабильности у женщин в постменопаузе. Рубченко Т.И., Лукашенко С.Ю. Российский научный центр ренгенорадиологии МЗ РФ, Москва. 2003.
5. Сметник В.П. Лечение и профилактика климактерических расстройств // Клиническая фармакология и терапия. – 1997. –т.6. — №2. – с. 86-91.
6. James Ellison and Sumer Verma Depression in Later Life: A Multidisciplinary Psychiatric Approach, 2009.
7. Richard Balon and R. Taylor Segraves Handbook of Sexual Dysfunction, 2005.

РЕЗЮМЕ. Вдовиченко Ю.П., Гурженко О.Ю. Вивчення ефективності застосування препарату ДЕКЛІМАНС® у жінок в період перименопаузи.
Проблема психо-соматичних, урогенітальних та сексуальних розладів у період перименопаузи дуже актуальна. У роботі досліджено ефективність фітоестрогенового комплексу ДЕКЛІМАНС® у жінок в період перименопаузи. Відмічено покращення сексуального життя (частоти та якості сексуальних стосунків) в середньому на 30% за різними показниками. За шкалою Quality of Life Inventory (QOLI) показник зменшився на 0,4 бала. Середній показник за шкалою Satisfaction with Life Scale за час лікування виріс на 2,2+0,3 бала, що показує високу ефективність препарату. Відмічалась стабілізація артеріального тиску, а також зниження рівнів холестерину та тригліцеридів у крові. Рівні гормонів стабілізувалися – ФСГ та ЛГ знизилися на 36,9% і 37,1% відповідно, естрадіол підвищився на 75,9%. Частота прийому препарату (один раз на добу) є ще однією з його переваг. Дані дослідження доводять, що застосування фітоестрогенового комплексу ДЕКЛІМАНС® є безпечним та ефективним для лікування основних проявів перименопаузи та клімактеричного синдрому.
Ключові слова: ДЕКЛІМАНС, перименопауза, клімактеричний синдром.

РЕЗЮМЕ. Вдовиченко Ю.П., Гурженко Е.Ю Изучение эффективности применения препарата ДЕКЛИМАНС® у женщин в период перименопаузы.
Проблема психо-соматических, урогенитальных и сексуальних нарушений у женщин в период перименопаузы очень актуальна. В работе исследована эффективность фитоэстрогенного комплекса ДЕКЛИМАНС® у женщин в период перименопаузы. Отмечено улучшение сексуальной жизни (частоты и качества сексуальных отношений) в среднем на 30% по разным показателям. По шкале Quality of Life Inventory (QOLI) показатель уменьшился на 0,4 балла. Средний показатель по шкале Satisfaction with Life Scale за время лечения вырос на 2,2+0,3 балла, что показывает высокую эффективность препарата. Отмечалась стабилизация артериального давления, а также снижение уровней холестерина и триглицеридов в крови. Уровни гормонов стабилизировались – ФСГ и ЛГ снизились на 36,9% и 37,1% соответственно, эстрадиол повысился на 75,9%. Частота приема препарата (один раз в сутки) является еще одним его преимуществом. Данные исследования доказывают, что использование фитоэстрогенного комплекса ДЕКЛИМАНС® является безопасным и эффективным для лечения основных проявлений перименопаузы и климактерического синдрома.
Ключевые слова: ДЕКЛИМАНС, перименопауза, климактерический синдром.

SUMMARY. Vdovichenko Iu.P., Gurzhenko O.Iu. The study of efficiency of the use of DECLIMANS™ for women in the period of a perimenopause.
The problem of psycho-somatic, urogenital and sexual troubles in women during the period of perimenopause is very actual. The efficiency of the use of fitoestrogenny complex DECLIMANS® in women during the period of perimenopause was investigated in the research. Improvement of sexual life (frequency and quality of the sexual relations) on the average for 30% on different indicators is noted. On a scale of Quality of Life Inventory (QOLI) the indicator decreased by 0,4 points. The average value on Satisfaction with Life Scale scale during treatment grew by 2,2+0,3 points that shows rather high efficiency of a studied medicine. The stabilization of arterial pressure, and also decrease in levels of cholesterol and triglycerides in blood were noted. Levels of hormones were stabilized – FSG and LG decreased by 36,9% and 37,1% respectively, estradiol increased by 75,9%. Frequency of reception of the medicine (once per day) also is its advantage. These researches prove that use of the fitoestrogenny complex DECLIMANS® is safe and effective for treatment of the main manifestations of a perimenopause and a climacteric syndrome.
Key words: DECLIMANS, perimenopause, climacteric syndrom.

Вдовиченко Юрій Петрович. Перший проректор НМАПО ім. П.Л. Шупика, професор, д. мед. н.
Гурженко Олена Юріївна. Аспірант кафедри акушерства¬, гінекологі¬ї та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупіка.